Хвороба Пейроні - захворювання, яке полягає в утворенні нееластичних фіброзних бляшок в білковій оболонці кавернозних тіл статевого члена. Залежно від локалізації ці утворення можуть викликати різноспрямовані викривлення пеніса при ерекції, а також її болючість.

Поширеність становить від 3 до 8%. Етіологія і патогенез захворювання багато в чому не з'ясовані, вважається, що в основі патогенезу лежать мікротравми статевого члена, що супроводжуються розшаруванням білкової оболонки статевого члена та утворенням мікрогематом. Надалі часто настає кальцифікація фіброзних бляшок. В результаті фіброзних змін порушується еластичність і розтяжність білкової оболонки, що в 80% спостережень призводить до деформації статевого члена під час ерекції.

Первинний діагноз зазвичай ставиться на підставі анамнезу і даних огляду пацієнта. Перед початком лікування рекомендується проводити оцінку ступеня викривлення статевого члена з фотографуванням статевого члена в стані природної або фармакологічної ерекції, це дозволить в подальшому оцінити результати консервативного лікування або успіх операції.

На даний момент не отримано даних, які відповідають критеріям доказової медицини, про наявність ефективних препаратів для консервативного лікування хвороби Пейроні. Однак це не дозволяє відмовитися від застосування засобів, які в гостру запальну фазу знижують інтенсивність больових відчуттів, зменшують площу запалення, сприяють утворенню фіброзної бляшки меншого розміру та щільності.

Місцеве введення препаратів
Введення препаратів безпосередньо в бляшку часто призводить до додаткової травмі білкової оболонки і в фазі гострого запалення викликає збільшення площі запального процесу, що призводить до утворення бляшки більшого розміру. Рекомендується використовувати місцеву анестезію перед введенням препарату в бляшку.

Стероїдні гормони. Використання глюкокортикоїдів в даний час визнано недоцільним внаслідок невисокої ефективності і виражених побічних ефектів: біль при введенні препарату, атрофія шкіри статевого члена в місці ін'єкцій та ін.

Коллагеназа. Наявні нечисленні клінічні дані свідчать про можливу ефективність введення колагенази при викривленнях не більше 30 °, з максимальним поліпшенням на 15-20 °.

Верапамил. Дія заснована на пригніченні синтезу колагену та фібронектину з одночасним посиленням активності колагенази екстрацелюлярного матриксу, що дозволяє зменшити розмір і жорсткість бляшки. Існують дослідження, в яких достовірно доведено ефективність верапамілу в плані зменшення ступеня деформації статевого члена. Також відіграють роль низька вартість лікування і відсутність побічних ефектів.

Інші неінвазивні методи лікування

Черезшкірний електрофорез. Методика вимагає подальшого дослідження.

Екстракорпоральна ударно-хвильова терапія. Передбачалося, що лікувальна дія дистанційної терапії обумовлена механічним руйнуванням бляшки. Результати застосування даної методики суперечливі, в більшості випадків відсутній статистично значимий лікувальний ефект. Дослідження в даному напрямку тривають.

Хірургічне лікування хвороби Пейроні

Виконання оперативного втручання є ефективним методом лікування, спрямованим на усунення еректильної деформації.

Показання для хірургічного лікування. Показанням для хірургічного лікування може вважатися бажання пацієнта усунути еректильну деформацію з метою поліпшення якості життя. Операцію слід виконувати при тривалості захворювання 8-12 міс з моменту появи перших проявів та стабільному плині протягом останніх 3-6 міс.

Види оперативного лікування
1.Методики, що вкорочують: операція Nesbit та її модифікації, плікаціонние методи.
2. Висічення (розсічення) бляшок та графтинг.
3. Імплантація протезів статевого члена з графтингом або без.

Методики, що вкорочують. У 1965 р Nesbit запропонував операцію, яка раніше виконувалася при лікуванні вроджених деформацій статевого члена, але була визнана ефективною і для лікування хвороби Пейроні.
Всі  методики, що укорочують, призводять до зменшення довжини статевого члена на 1-2 см, про що пацієнти повиннні бути заздалегідь поінформовані.

Плікаційні методи. Основою цих втручань є інвагінація білкової оболонки без розтину кавернозних тіл з використанням  шовного матеріалу, що не розсмоктується. Найбільш технічно проста методика і є «золотим стандартом» лікування помірної деформації статевого члена.

В наш час висічення бляшки виконується рідко через великий ризик післяопераційних ускладнень, у більшості вирадків проводять розсічення фіброзної ділянки, а дефект заміщають природним або синтетичним матеріалом.

Імплантація протезів статевого члена з одномоментною корекцією деформації. Наявність еректильної дисфункції робить виправданим імплантацію протезів статевого члена в якості методу оперативного лікування хвороби Пейроні.