Коли жінка дізнається про те, що стане мамою, вона у переважній більшості випадків відчуває щастя, радість і хвилювання. Потрібно пройти УЗ-дослідження, щоб переконатися, що все з плодом добре. На жаль, в окремих випадках діагностика дає невтішні результати. І гінеколог із сумом констатує: у вас позаматкова вагітність (ПМВ). Цей небезпечний в першу чергу для майбутньої мами стан потребує негайного лікування. Якщо ним знехтувати, вагітна матиме проблеми зі здоров’ям і навіть може загинути.

Позаматкова вагітність – це патологія, під час якої запліднена яйцеклітина закріплюється у матковій трубі, на шийці матки, на стінці черевної порожнини або яєчника. Така вагітність ще називається ектопічною. Трубна вагітність спостерігається у 98% випадках усіх позаматкових вагітностей, черевна та яєчникова види зустрічаються значно рідше. Сучасна статистика говорить, що серед усіх вагітностей позаматкова зустрічається приблизно у 3% жінок.
Патологічна вагітність може закінчитися для жінки розривом фаллопієвої труби і внутрішньою кровотечею, що без надання своєчасного лікування завжди має трагічні наслідки. Патологія сьогодні досить поширена і є однією з головних причин смертності жінок репродуктивного віку у перші три місяці вагітності. 
При нормальному процесі після злиття яйцеклітини із сперматозоїдом у фалопієвій трубі утворюється зигота, що протягом тижня просувається у порожнину матки. Коли ембріон потрапив у матку, він закріплюється на ендометрії і розвивається у дитину протягом наступних 9 місяців. Коли вагітність патологічна, цей процес порушується – запліднена яйцеклітина застряє в матковій трубі, прикріплюється до шийки матки або фаллопієва труба «виштовхує» ембріон у зворотному напрямку до черевної порожнини або у яєчник. Запліднена яйцеклітина не здатна розвиватися на ділянках поза маткою, оскільки вони не призначені для утримання зростаючого плода.

У 40-50 % випадків причини патологічного процесу залишаються невідомими, до факторів ризику відносять безпліддя, запальні захворювання тазового дна,  внутрішньоматкові спіралі, операції на маткових трубах і навіть куріння.

Найчастіше ПМВ виникає через непрохідність фаллопієвих труб у зв’язку з їхньою аномальною будовою, порушення іннервації тканин, запальні процеси, дисбаланс гормонального стану або оперативні втручання в анамнезі.

Причини позаматкової вагітності можуть бути дуже різними, зокрема це:

• хронічні захворювання репродуктивних органів жінки;
• операції на органах сечостатевої системи, в тому числі аборти; 
• наявність внутрішніх спайок, рубців, синехій;
• використання контрацептивної спіралі протягом тривалого часу;
• часте спринцювання піхви;
• проблеми з зачаттям впродовж декількох років; 
• порушення гормональної системи;
• стрес, емоційні перевантаження;
• проведення (один раз чи багаторазово) штучного запліднення (ЕКЗ).

В окремих випадках патологію можуть спровокувати такі фактори, як полікістоз яєчників, рак придатків або матки тощо. Найчастіше патологічна вагітність виникає у жінок, які вже були вагітними і мали певні відхилення від норми. Крім цього, велику роль відіграє віковий фактор – чим старша жінка, тим вище ризик виникнення такої патології. Тож кожній майбутній мамі слід бути уважною до свого здоров’я і виключити ймовірність ПМВ якомога раніше.

Впізнати патологічну вагітність дуже складно. Жінка може запідозрити, що з нею відбувається щось погане, лише у критичній ситуації. Це може бути кровотеча або сильний біль у нижній частині живота. Причиною цього є те, що у перші місяці симптоми позаматкової вагітності такі ж, як і при нормальній, фізіологічній вагітності, зокрема:

• затримка місячних;
• відчуття розпирання чи біль внизу живота;
• болючі сечовипускання і дефекація;
• кров’янисті виділення, іноді рясні;
• нудота, блювання;
• запаморочення;
• збільшення молочних залоз;
• наявність металевого присмаку в роті;
• різка зміна емоційного стану від радощів до смутку і навпаки.

Таким чином виявити, що вагітність не нормальна, може лише лікар-гінеколог за допомогою спеціального обладнання і аналізів.

Але якщо жінка помітила кровотечу або відчуває сильний гострий, ріжучий біль, не кажучи про інші прови, варто відразу звернутися до спеціаліста за консультацією. Але зверніть увагу на те, що специфічні симптоми залежатимуть від того, які нерви залучені до патологічного процесу. Так, якщо кров витікає з фаллопієвої труби, вагітна, як це не дивно, може відчути біль у плечі або позови до дефекації. 

Для визначення патологічної вагітності використовується візуальна діагностика, ультразвукове дослідження та аналіз крові на ХГЛ. Коли у результатах аназілу показник цього гормону перевищує 1500 мМЕ/мл, але УЗД показує, що плоду у матці немає, слід занепокоїтися. Це з великою ймовірністю говорить про те, що запліднення відбулося, але ембріон прикріпився поза маткою. Якщо показник ХГЛ нижче вищевказаного значення, жінка потребує постійного спостереження лікарів.

Ознаки позаматкової вагітності з’являються приблизно на 3-7 тижні. Трубна вагітність дає про себе знати вже на 5 тижні, коли плід починає активно розтягувати маткову трубу. Якщо ембріон прикріпився в черевній порожнині, він може спровокувати синдром “гострого живота”. У разі закріплення плода на шийці матки, вагітність довгий час може залишатися непоміченою.

Все це переконує нас у тому, що на ранньому терміні вагітності жінці потрібно бути максимально уважною до свого здоров’я і вчасно приходити до лікаря на УЗ-діагностику. У першу чергу це стосується вагітних, які вже мали випадки патології або викидня. При таких ознаках лікарі призначають операцію як ефективний спосіб запобігти внутрішній травмі та можливим ускладненням.

Залежно від того, де саме закріплюється запліднена яйцеклітина, виділяють такі види ПМВ:

• трубна: має такі симптоми, як ниючий біль внизу живота, може призвести до розриву труби;
• черевна (абдомінальна) вагітність також проявляється болями у нижній частині живота і відчуттям розпирання;
• яєчникова: запліднене яйце прикріплюється до стінки яєчника і відчувається колючим чи переймоподібним болем, а також неприємним відчуттям розпирання;
• цервікальна: ембріон прикріплюється до шийки матки, що зазвичай призводить до внутрішнього крововиливу.

Яєчниковий вид ПМВ діагностується порівняно рідко, переважно у жінок від 40 років, які вже народжували, в історії акушерства та гінекології відомі такі випадки. Але якою б не була патологія, кожен з перерахованих типів вимагає комплексного обстеження і негайного оперативного лікування. 

Тут лікарі одностайні – рання діагностика дозволяє визначити захворювання і ефективно запобігти його ускладненням, щоб зберегти репродуктивне здоров'я жінки. В першу чергу буде проведений огляд на медичному кріслі та пальпація. При найменшій підозрі на патологію вагітній призначаються УЗД органів малого тазу та черевної (абдомінальної) порожнини. Варто зазначити, що трансвагінальна діагностика позаматкової вагітності на 25% інформативніша за абдомінальну. Також лікар призначає лабораторний тест на ХГЛ і склад прогестерону.

Якщо вагітність нормальна, фізіологічна, бета-субодиниці ХГЛ подвоюються кожні півтори доби, а ближче до середини першого триместра – кожну другу добу. Якщо у жінки є патологія, рівень ХГЛ росте повільніше. З прогестероном ситуація аналогічна. На ранніх термінах здорової вагітності рівень цього гормону у крові становить понад 25 нг/мл, а при позаматковій  покази – не досягають і 5 нг/мл.

Існує ряд критеріїв, на підставі яких можна запідозрити ПМВ. Це, зокрема, рівень ХГЛ в крові, він має знаходитися у межах  від 1000 до 2000 МО/л. Також він зважає на виражений абдомінальний синдром: болі у животі, ригідність м'язів і відсутність ембріону у порожнині матки. І все це у поєднанні з позитивним результатом тесту на вагітність дає невтішну для жінки картину.

Метод лікування ПМВ залежить від того, наскільки рано діагностували патологію. Якщо діагноз поставлено на ранніх строках, терапія буде медикаментозною. Але основний спосіб лікування – все ж хірургічний.

Існує декілька методів, якими можна позбутися вказаної патології, це зокрема: 

• лапароскопія;
• лапаротомія;
• сальпінготомія;
• сальпінгоектомія.

Лапароскопія характеризується повною відсутністю больових відчуттів і коротким періодом реабілітації. Це найменш травматична операція, що виконується в умовах денного стаціонару. Лапаротомія є класичним хірургічним втручанням, що застосовується в разі розміщення зиготи у додатковому розі матки і при надмірній внутрішній кровотечі.

Сальпінготомія застосовується лише на ранніх стадіях розвитку ПМВ і являє собою операцію з видалення частини маткової труби разом з заплідненою яйцеклітиною. Сальпінгоектомія призначається жінці при великому ушкодженні труби.

Вибір оперативного методу лікування патології залежить від місця локалізації ембріона,  терміну вагітності та ступеня внутрішньої кровотечі.

У разі, якщо ПМВ виявлена ​​на ранніх термінах і загрози кровотечі ще немає, захворювання можуть перервати найбільш екологічним медикаментозним шляхом (за допомогою ін’єкцій відповідними препаратами), спричинивши викидень.

Патологія небезпечна не тільки для здоров'я пацієнтки, але і для її життя, оскільки може призвести до стискання та пошкодження внутрішніх органів, а через це порожнинної кровотечі. Якщо своєчасно не надати пацієнтці медичну допомогу, настає геморагічний шок, що у 99 випадках призводить до смерті.

Також слід пам’ятати, що травма внутрішніх статевих органів згубно впливає на жіночу репродуктивну функцію. І це найстрашніше, адже при розриві маткової труби або яєчника їх доводиться видаляти  повністю. У найскладніших випадках лікарі видаляють обидві маткові труби, що веде до вимушеного безпліддя.

Як стверджують лікарі, ПМВ – це не вирок. При діагностуванні такої патології на ранньому етапі і застосуванні швидкого і ефективного лікування, шанси зачати, виносити і народити здорову дитину у жінки досить високі. Хоча ймовірність повторного розвитку позаматкової вагітності все ж є.

Якщо жінка планує народити дитину з ПМВ в анамнезі, потрібно обов'язково проконсультуватися з досвідченим гінекологом, пройти комплексну діагностику і вжити ряд профілактичних заходів для того, щоб максимально підвищити шанси на нормальну, здорову вагітність.

Жінка ніяк не може передбачити, якою буде її вагітність, але дотримуватися порад лікаря при плануванні народження дитини має обов’язково. Профілактика ектопічної вагітності має включати планові огляди у гінеколога, своєчасне лікування захворювань сечостатевої системи (ні в якому разі не допускати їх перехід у хронічний стан!), застосовувати гормональні препарати і контрацептиви лише під контролем лікаря.

До профілактики повторної ПМВ можна надати такі загальні рекомендації:

• планувати наступну вагітність не раніше ніж через 1 рік після лікування;
• вести активний, здоровий спосіб життя;
• уникати сильних стресів та емоційного перевантаження;
• позбутися будь-яких шкідливих звичок.

Таким чином, навіть маючи у минулому патологічну вагітність, жінка може знову стати мамою і народити здорову дитину. Все залежить від її бажання і відповідального ставлення до свого організму.