location_on phone_in_talk touch_app

Запис на прийом

Майбутні досягнення і використання ДРТ

 

arrow_backназад

Методики допоміжного зачаття мають різні варіанти допомоги безплідним парам, які покращують їх можливості досягти вагітності. Методики ДРТ крім репродуктивної біології, мають також серйозні моральні, етичні, соціальні, юридичні та релігійні проблеми.

Збереження фертильності молодих жінок

Довгий час покращення виживання після перенесених ракових захворювань було залежне від використання агресивної хіміо- та променевої терапії. Молоді жінки платили за виживання надзвичайно велику ціну. Вони повністю втрачали здатність до репродукції через пошкодження ооцитів в процесі лікування. Розробляється методика кріоконсервації ооцитів, яка давала б можливість молодим жінкам після встановлення діагнозу і перед початком лікування зберігати їх репродуктивний потенціал. Крім того, кріоконсервація могла б допомогти жінкам з сімейним анамнезом передчасної менопаузи зберігати їх гамети до того часу, коли пул їх ооцитів буде повністю вичерпаний. 

Кріоконсервація ооцитів

На противагу успіхам методики кріоконсервації ембріонів, яка нині стала рутинною в більшості центрів біорепродукції,  кріоконсервація ооцитів далека до успішної. Тільки невелика кількість дітей народилися після кріоконсервації ооцитів. Перша така дитина народилася  в 1986 році. Деякі проблеми були вирішені після покращення режиму використання кріо протекторів і введення методики ІКСІ для подолання блокування запліднення ооцитів, що дало можливість народитися невеликій кількості дітей. Таким чином, ЧНВ після кріоконсервації ооцитів дуже низька і знаходиться в діапазоні 1 дитини,народженої після трансферу 100 запліднених ооцитів після кріоконсервації. 

Кріоконсервація oваріальної тканини і дозрівання фолікулів і ооцитів ін вітро

Альтернативний підхід – кріоконсервація кусочків або біоптатів оваріальної тканини, які мають багато тисяч незрілих ооцитів. Ці ооцити знаходяться в стадії спокою і їх хроматін перебуває в стадії стабільної фази мейозу. Дозрівання в умовах ін вітро оригінальних ооцитів можливе при вирішенні питання їх культивування і подальшого використання для запліднення і індукування вагітності, проте ці методики поки ще знаходяться в стадії експерименту. 

Оригінальна оваріальна тканина

Відтаяні кусочки оваріальної тканини можуть бути пересажені або в збережений участок яєчника пацієнтки, або в ектопічне місце (в матку чи під шкіру). За цією методикою було отримано живо народження у мармозеток, овець, мишей і мавп. Опублікована невдала спроба аутотрансплантації яєчника людини після кріоконсервації, тому що фолікулогенез відновився тільки на дуже короткий період. Проте, як показали експерименти, небагато ооцитів виживає після трансплантації оваріальної тканини у жінок з гематологічними та злоякісними хворобами з нахилом до метастазів, і все ж безпека цих процедур піддається сумніву. 

Головні проблеми кріоконсервації ооцитів: 

а) зберігати здатність ооцитів до запліднення

б) підтримувати збереження генетичного матеріалу для того, щоб можна було створити генетично нормальний ембріон 

Дозрівання ін вітро - ДІВ (In vitro maturation - IVM)

Основним завданням проблеми ДІВ є пошук придатного протоколу, за яким незрілі фолікули могли б завершити свій розвиток і продукувати зрілий ооцит, здатний до запліднення. У людини і великих ссавців ці питання вивчаються і вже появилися повідомлення про успіхи. Потреба зберегти репродуктивний потенціал виникає у молодих жінок, яким проводиться хірургічна, хімічна чи променева оваріоектомія, а зробити це можна лише кріоконсервацією кусочків оваріальної тканини. Треба надіятися, що будуть розроблені більш досконалі методики дозрівання фолікулів і отримання зрілих ооцитів для таких жінок. 

Збереження фертильності у хлопчиків препубертатного віку

Тестикулярна тканина хлопчиків препубертатного віку (до стадії 2 по Тернеру) не має сперміїв і без дозрівання не може бути використана в ДРТ. Якщо не можна отримати еякулят, то методом вибору перед хірургічним видаленням яєчок є кріоконсервація тканини яєчок. Крім чисто технічних труднощів спроби використання незрілих сперміїв та отримання тканини яєчок, є ще моральні та етичні проблеми, тому що дитина не має повного юридичного права давати згоду на ці процедури. Королівське товариство акушерів-гінекологів і Британське товариство фертильності готують посібник з цих питань. 

Преімплантаційна генетична діагностика (ПГД)

ПГД – це рання альтернатива пренатальної діагностики і виконується у пацієнтів, які мають великий ризик отримати вагітність з відомим генетичним дефектом. ПГД використовується для виявлення кількісних і структурних хромосомних аномалій, що може приводити до вроджених аномалій та само абортів. Ідентифікація статі зародку профілактизує передачу генетичних хвороб, зчеплених з Х-хромосомою для попередження розвитку тяжких моногенних хвороб. Для ПГД із ембріона ранніх етапів розвитку видаляють 1 – 2 бластоміра для аналізу. Тільки генетично нормальні ембріони придатні для ЕТ. Для окремих генетичних хвороб (спінальна м’язова дистрофія, муковісцедоз, використовують методику ПЛР, щоб виявити регіони ДНК, які мають вражені локуси. Хвороби, зчеплені зі статтю, можна виявити за допомогою FISH-діагностики. Проби забарвлюють специфічні хромосомні теломери, що допомагає виявити збалансовані і незбалансовані продукти Робертсонівських і взаємних транслокацій. ПГД є високо спеціалізованою процедурою, яка доступна обмеженому числу центрів ДРТ і кількість живонароджених генетично нормальних дітей ще не велика. Використання методики ПГД буде поширюватися, тому що вона базується на молекулярному дослідженні генома. 

Преімплантаційний скрінінг ембріонів

Перенесення в матку великої кількості ембріонів приводило до неприйнятно високої частоти багатоплідних вагітностей. Поскільки основне завдання методик ДРТ зводиться до народження однієї здорової дитини, зменшення числа багатоплідних вагітностей стає головною метою і ембріотрансфер одного селективного ембріона можна розглядати як ідеальне вирішення проблеми. Здатність ідентифікувати ембріон з високим потенціалом до імплантації дозволить зменшити вірогідність багатоплідної вагітності і збереження хорошого рівня частоти настання вагітності (ЧНВ).

При охолодженні ооцитів під час кріоконсервації нормальне метафазне веретено (зліва) може дезорганізуватися (справа), що може привести після запліднення ооцита до створення каріотипічно аномального ембріона. 

Заморожування ооцитів може перемогти  жіночий вік фертильності 

Народження дитини після заморожування ооцитів настільки рідкісне, що може бути сенсаційним заголовком в пресі. 

При ДІВ зародкові везікули (з гранульованою цитоплазмою) у незрілого ооцита (А) руйнуються і ооцит дозріває до стадії метафаза 1 (ооцит В). Ооцит стає повністю зрілим (метафаза П), коли виділяється полярне тільце (ооцит С).

 

Збереження фертильності чоловіків 

  • Функція тестікулів часто зкомпроментована після хіміотерапії таким же чином, як і описано для яєчникової тканини
  • Збереження фертильності чоловіків є незміримо більш відкрите, ніж для жінок
  • Успішною є кріоконсервація великої кількості еякулятів перед проведенням хіміотерапії, чи променевої терапії
  • Чоловік, якому планується хіміотерапія, повинен зберігати сперму в кріобанку і це є хороша і реальна практика

Принцип ПГД. Із кожного 8-бластомірного ембріона видаляють один бластомір для ПГД. Переносять в матку 2 неушкоджених ембріонів (генетично нормальних).

Для ПГД ін вітро видаляють 1 бластомір із 8-бластомірного ембріона.

Вибір ембріонів для перенесення в матку базується на морфологічних даних. Оцінка на ранніх стадіях дроблення як ембріони високої якості, мають кращий потенціал імплантації, але така оцінка мало специфічна. У жінок старшої вікової групи (понад 38 років) часто розвиваються ембріони не високої якості з генетичними проблемами і не здатні до імплантації, що зумовлює повторні невдачі програм ДРТ. Для таких пацієнток варіантом захисту будуть методики ПГД та скрінінга анеуплоїдії. Методика FISH дозволяє тестувати ембріони на повноцінність кількох хромосом (наприклад, 13, 18, 21, 22, X, та Y), які відповідають за анеуплоїдію. Оскільки більше половини всіх ембріонів можуть мати генетичні ненормальності, видалення їх та ЕТ генетично повноцінних ембріонів значно покращує результати програм ДРТ. На даному етапі ще залишається багато генетичних аномалій, які не діагностуються, що дає надію досягти більш детального генетичного скрінінгу в майбутньому. 

Стовбурові клітини і терапевтичне клонування

В засобах масової інформації (ЗМІ) зустрічаються різні тлумачення по використанню стовбурових клітин для лікування дегенеративних хвороб і репарації уражених тканин. Мають місце повідомлення про відновлення функції після травм спинного мозку та відновлення продукції інсуліну підшлунковою залозою. На противагу неуспішного традиційного лікування в експерименті на моделі мишей вдалося отримати і успішно використати лінії нейроцитів, гепатоцитів, кардіоміоцітів та клітин скелетних м’язів, які усували спеціфічні симптоми хвороби. Проте у людини отримати лінію стовбурових клітин значно важче. Доведеться вирішити безліч різних проблем до реального впровадження в лікувальну практику терапії стовбуровими клітинами.

Після тривалого обговорення в обох палатах Великобританії було надано дозвіл на проведення досліджень ЕСК, отриманих з надлишку ембріонів програм ЗІВ. Крім того, надано дозвіл на терапевтичне клонування і отримання імунологічно сумісних клітин через створення ембріонів перенесенням ядра соматичної клітини реципієнта в енуклейований ооцит людини, культивуванням до бластоцисти з послідуючим використанням внутрішньої маси клітин бластоцисти для створення лінії ЕСК. Для проведення цих досліджень треба отримати ліцензію і розміщувати лінії стовбурових клітин в створеному кріобанку ЕСК.