Опис процедури та характеристики вибірки дослідження

За умовами дослідження анкета передбачала збір інформації про ставлення респондентів та їхній рівень базової обізнаності з репродуктивним циклом жіночого організму. Анкета складалася із 3-х блоків: загальна інформація про респондентку; особливості обізнаності з репродуктивним циклом; рівень поінформованості про лікарський супровід репродуктивного циклу. Опитування тривало 5 днів і здійснювалося в умовах анонімного онлайн опитування. Вибірка складалася з 54 осіб, із них вимогам цільової аудиторії відповідала 41 особа. Для візуального асоціативного ряду було запропоновано 40 малюнків різного рівня асоціативності й об’єктивації заданої теми. За допомогою пілотного фокус-групового обговорення та техніки скерованих асоціацій в результаті було відібрано 20 зображень (по 5 на кожне із досліджуваних понять).

За умовами дослідження з метою виявлення значущих відмінностей в асоціативних рядах цільової групи (потенційних клієнток) було опитано жінок віком 20-35 років. Цільову аудиторію дослідження, за допомогою анкетних даних респонденток, що взяли участь в опитуванні, було розподілено на три вікові категорії: 20-25 років, які планують народжувати через кілька років; 26-30, які вже мають, що найменше, одну дитину; 31-35, які також мають, що найменше, одну дитину і планують народжувати ще. 

Аналіз візуального асоціативного ряду передбачав  оцінювання за допомогою семантичного диференціала, де респонденти визначали відповідність зображення власним уявленням про кожне із запропонованих понять (дискомфорт під час менструації, менструація, передменструальний синдром, овуляція, секс) за шкалою, де 5 балів отримувало зображення, що найбільше точно відображає поняття; 4 - досить точно відображає; 3 - має помірну схожість; 2 - не достатньо точно відображає; та 1 бал - взагалі не асоціюється з оцінюваним поняттям. 

3-тє зображення цієї тематичної підбірки (трав’яний чай) загалом потрапляє в оціночну категорію “не достатньо схоже” та “взагалі не схоже” для більшої частини цільової аудиторії. Єдина група у якій зображення отримало істотну кількість оцінок “помірна схожість” - це респондентки віком 31-35 років. Натомість у групі респонденток віком 20-25 років це зображення не отримало жодної позначки “найбільш точно відображає поняття”.

Найбільш неоднозначним за інтерпретаціями виявився малюнок №4. При відборі малюнків для опитування його інтерпретували як зображення болю та дискомфорту або в деяких інтерпретаціях роздратування у стосунках з особами іншої статі. Так найбільший спектр реакцій на цей малюнок характерний респонденткам віком 20-25 років. Якщо для респонденток молодшого віку це зображення здебільшого асоціюється з означуваним поняттям (переважає оцінка “найбільш точно відображає”), то для значної частини респонденток віком 26-30 (53%) та 31-35 (50%) років зображення взагалі не асоціюється з оцінюваним поняттям. “Не достатньо точним” відображенням поняття визначили 30% респонденток 31-35 річного віку, 42% респонденток 26-30 річного віку та лише 6,7% респонденток 20-25 річного віку.

5-тий малюнок цієї підбірки отримав схожі оцінки у групах 26-30 та 31-35 річних респонденток. Думки молодших респонденток розподілилися здебільшого між оцінками “досить точно відображає” та “помірно схоже” - по 40%. 

Порівняно схожими є реакції респонденток на 4-те зображення де близько 50% респонденток (у категоріях 26-30 та 31-35 років) вважають його “достатньо точним”, натомість у категорії респондентів 20-25 років переважає варіант “помірна схожість”, його обрали - 40%, тоді як варіант “достатньо схоже зображення” обрали 26,7% респонденток цієї вікової категорії.

Але якщо у категоріях 20-25 річних та 26-30 річних є респонденти, у яких 4-те зображення не асоціюється з овуляцією, то в категорії 31-35 річних такий варіант відповіді взагалі не обирали.

Аналіз асоціативного ряду за 5-тим зображенням показує, що його цільовою аудиторією здебільшого респондентки з категорій 26-30 та 31-35 річного віку.

Можемо також зауважити, що певна незчитуваність респондентками з категорій 26-30 та 31-35 річних конкретних образів може зумовлюватися неавторитетністю для них інтернет-ресурсів (з переважанням у них візуальних образів) як джерела інформації щодо репродуктивного циклу.

Аналіз асоціацій за 4-тим зображенням можемо зауважити, що зображення актуальне лише для категорії 20-25 річних, символіка вина слабо пов’язується з менструацією у респонденток з категорії 26-30 років і взагалі не асоціюється з досліджуваним поняттям у респонденток з категорії 31-35 років, що певною мірою корелює з відповідями на питання анкети, адже тільки 33% респонденток категорії 31-35 років не соромляться обговорювати проблематику менструального циклу.

Можемо припустити, що реакції респонденток 5-те зображення істотно зумовлені їхнім власним досвідом дискомфортних відчуттів під час менструації. Так, високий відсоток відповідей “досить точно відображає” у категорії 20-25 річних визначається найвищими у вибірці відсотками (46,7% та 26,7%) обраних відповідей “помірного рівня” та “сильного рівня” дискомфортних відчуттів під час менструації, тоді як у респонденток інших категорій істотно переважає тільки “помірний рівень” дискомфорту.

Зображення ліків (№2 у тематичній підбірці) має неоднозначну оцінку і швидше за все зумовлене суб’єктивним індивідуальним досвідом: не залежно від віку у когось менструація проходить з більшим дискомфортом та больовими відчуттями ніж в інших. Для більшої частини респонденток віком 20 - 25 років дане зображення може зчитуватись, але конкретно для цієї категорії не завжди є актуальним. Тоді як у категоріях 26 - 30 та 31 - 35 років у половини респонденток даний малюнок досить добре асоціюється, а іншої половини такі асоціації відсутні. Можна припустити що певні вікові та фізіологічні особливості респонденток викликали певну неоднозначність виборів. Варто також зауважити, що у категорії респондентів 20-25 років це зображення має найбільший відсоток респондентів, які оцінили зображення “як найбільш точне зображення” - 20%, натомість у категорії 31-35 років такий варіант відповіді не обрали взагалі.

Результати дозволяють припустити, що попри швидше за все відмінні контексти, 3-тє зображення непогано зчитуватиметься всіма віковими категоріями цільової аудиторії, втім можемо стверджувати, що воно більше адресується молодшій аудиторії.

4-те зображення буде досить добре зчитуватись категорією 20 - 25 років, для респонденток 26 - 30 років це дещо менш виражено, так як 47% обрали варіант "помірна схожість, а у категорії 30 - 35 років дане зображення асоціюється в найменшій мірі.

5-те зображення певною мірою можна вважати орієнтованим на категорії 20 - 25 та 26 -30 років, оскільки в обох категоріях приблизно 60 % респонденток варіюють між відповідями "найбільш точно" та "помірна схожість", тоді як для категорії 30 - 35 років для 38,5% "недостатньо точно" та 15,4% у варіантах "найбільш точно", "досить точно" та "помірна схожість". Втім використання цього зображення потребує точного врахування контексту, адже такий розподіл асоціативних оцінок швидше за все зумовлюється готовністю до відкритого обговорення менструального циклу з партнером (в усіх трьох категоріях цільової аудиторії респондентки обрали варіант відповіді “максимальна відкритість” - 5 балів). Також припускаємо, що слабкий асоціативний зв’язок 5-того зображення може зумовлюватися ставленням респонденток до власного тіла, де переважна більшість опитаних обирала варіант “цілком задоволена” -  4 бали за 5-ти бальною шкалою.

З усіх запропонованих для оцінки зображень за поняттям “секс” можемо зауважити, що саме 2-ге зображення найлегше зчитається усіма категоріями цільової аудиторії. Відтак його використання буде доцільним, хоча й більш орієнтованим на тих представників цільової аудиторії, які або вже мають дитину і планують народжувати ще, або тих, хто планує народити найближчим часом. Адже реакція цільової аудиторії на 2-ге зображення вказують на певну схожість респонденток віком 26-30 та 31-35 років, через те, що 82,4% й 53,8% визначають як «найбільш точним». Щодо респонденток 20-25 річного віку, то 46,7% респонденток сприймають зображення як таке, що «взагалі не асоціюється». Відтак припускаємо, що зображення може бути актуальним, якщо респонденти асоціюють поняття власне з партнерськими стосунками, а не розглядають його саме по собі.

Аналіз реакцій респонденток на 3-тє зображення дозволяє дійти висновку про те, що актуальним воно є лише для 33,3% категорії 20-25 річних, натомість в групах 26-30 та 31-35 річних це зображення визначають таким, що “взагалі не асоціюється” (58,8% та 69,2% відсотки відповідно). Такий вибір  ілюструється реакціями респонденток на попередні зображення цієї групи (зокрема інтерпретацією поняття як самого по собі, та прояву партнерських взаємин).

Відтак його можна використовувати у ряду інших зображень з поступовим розвитком історії/контексту, але воно не має нести центральне навантаження.

4-те зображення підбірки асоціативних зображень для поняття “секс” також має істотне суб’єктивне забарвлення і може здебільшого бути орієнтованим на молодшу вікову категорію цільової аудиторії, для яких поняття не позбавлене грайливого компонента, адже 13,3% та 46,7% респонденток з категорії 20-25 років визначили його відповідно як таке, що “найбільш точно відображає” та “досить точно відображає” означуване поняття. Певний спад “грайливості”, а отже і зміну семантичних конотацій поняття “секс” спостерігаємо у категорії 26-30 річних у яких натомість зростає відсоток відповідей “помірна схожість” (35,3%), з’являється варіант “не достатньо точно відображає” (29.4%) і взагалі відсутній варіант “найбільш точно відображає”. Відтак контекст сприйняття “сексу” у категорії 31-35 річних респондентів цілковито змінюється і на перше місце виходить варіант “недостатньо точно відображає” (53,8%). Тому вважаємо, що використання 4-того зображення потребує уточнення контексту, щоб його могли зчитати.

Найбільш універсальним є 5-тезображення, що досить часто прив’язується до сексуального контексту у численних візуальних презентаціях. Так зображення шампанського має помірну схожість у значного відсотка всіх вікових категорій цільової аудиторії. А за відсотками відповідей “найбільш точно відображає” бачимо певну подібність між респондентками 20-25 років (26.7%) та 31-35 років (23.1%), що дозволяє припустити зумовленість їхніх асоціацій певними соціальними (зокрема рекламними) стереотипами. Зважаючи на те, що у вербальних асоціаціях ця конотація не фігурує, припускаємо, що характер семантичних зв’язків потребує уточнень та подальшого дослідження. Наразі можемо також припустити, що існує зв’язок між довірливими стосунками з партнером, готовністю відкрито обговорювати свої очікування щодо сексуальних стосунків (і менструального циклу, зокрема) та інтерпретацією асоціативних зображень з підбірки “секс”.

Аналіз вербальних асоціацій 

Аналізуючи ряд вербальних відповідей, запропонованих респондентами на ключові поняття, можемо зауважити наступні особливості: респонденти вікової молодшої категорії пропонують більшу кількість асоціацій, і всі вони мають досить конкретні прив’язки до досліджуваних понять. Для більшої репрезентативності результатів варто було б опитати більшу кількість респондентів.

З метою аналізу особливостей асоціативного ряду і зважаючи на те, що здебільшого асоціативні ряди у респонденток різного віку не повторюються,  ми спробували їх об’єднати в певні групи.

Так для поняття овуляції ми виокремили наступні категорії: 
 відсутні асоціації;
 асоціації за конкретними ознаками (за фізіологічною схожістю);
 метафоричні  асоціації (більш образні та особистісні);
 логічні асоціації (посутньо схожі ознаки і явища).

Відтак аналіз вербальних асоціацій за поняттям “овуляція” дозволяє зробити наступні порівняння: 
- у всіх вікових категоріях зустрічається образ “дозрівання”, хоча здебільшого у нечисленних респондентів;

- порівняння овуляції з яйцем зустрічається лише у вибірках з категорій 20-25 (6,7%) та 31-35 (22,2%) років;

- порівняння овуляції з “вибухом” натомість є спільним для респонденток з категорій 26-30 та 31-35 років;

- у категорії респондентів 20-25 річного віку за виключенням двох образів наведені асоціації не повторюються, зате немає респондентів, які відмовилися відповідати чи не навели жодного образу;

- загалом, відсутність асоціацій на це поняття характеризує лише 10% респондентів і це характеризує категорію 26-30 річних респондентів;

- аналізуючи розподіл типів асоціацій, можемо зауважити, що в нашій вибірці переважають власне метафоричні асоціації;

- у категорії 20-25 річних респонденток переважає категорія метафоричних асоціацій (40.2%), куди увійшли асоціації на кшталт: краплина, кохання, сонце, вивільнення, життя, насіння. Натомість асоціації за конкретними ознаками та логічними зв’язками отримали по 20,1% та 33,5% відповідно. До групи асоціацій за конкретними ознаками увійшли образи підвищення температури, болю внизу живота, виділень. А до групи логічних асоціацій увійшли поняття, що власне характеризують процес овуляції або є супутніми: запліднення, вагітність, вихід яйцеклітини, яйцеклітина, секс. Як бачимо, конкретні образи, що характеризують уявлення респонденток про овуляцію, супроводжуються переважанням в цій віковій групі відповіді про можливе звертання до google, як авторитетного джерела відповідей на питання пов’язані з репродуктивним циклом. Водночас попри такий же відсоток звертань до лікаря (66,7%) бачимо, що в цій групі відсоток звернення до лікаря є найнижчим у порівнянні з рештою категорій цільової аудиторії;

- у категорії 25-30 річних респондентів можемо зауважити не лише наявність частини респондентів, які не змогли навести асоціативних образів (10%), але також цілковиту відсутність логічних асоціацій. А попри схожу тенденцію до переважання метафоричних асоціацій, можемо зауважити, що їх істотно більше (60%) у порівнянні з іншими категоріями. В цю категорію асоціацій увійшли зокрема такі образи, як: флюїди, слизняк, світанок, цвіт, бутон, вибух і дозрівання. У категорію образів за конкретними асоціаціями увійшли підвищений сексуальний потяг та чутливість грудей, що склало 29,9%;

- у категорії 31-35 річних відсутні логічні асоціації, але є 10% відповідей: “не можу порівняти”. У категорію метафоричних асоціацій (50%) увійшли такі образи як: м’яка гумка, дозрівання, вибух, повний місяць. Натомість у категорію конкретних асоціацій (20%) увійшли поняття: секс, молочниця і яйце.

Підсумовуючи можемо зауважити, що у категорії 20-25 річних істотно переважають конкретні образи, запозичені з довідникових джерел, і варіанти асоціативних образів здебільшого не повторюються, натомість у категоріях як 26-30, так і 31-35 річних респондентів переважають більш метафоричні образи, й вони мають тенденцію до узагальнення.

Для аналізу вербальних асоціацій за поняттям менструація ми також виокремили 4 групи асоціацій:
 метафоричні особистісні асоціації;
 образи з конкретною/ зчитуваною прив’язкою до поняття “менструація”;
 образи фізіологічних ознак менструації;
 відсутні образи або відмова навести асоціативний ряд.

Так можемо зауважити, що серед спільних для всіх категорій респонденток цільової аудиторії є лише дві прямі асоціації: біль та кров, але вони мають різні рівні прояву. Так кров є більш яскравою (за  частотою) асоціацією для молодших респондентів, помірно проявляється у категорії респондентів 26-30 і геть слабкою ознакою для респонденток з категорії 31-35 років. Тоді як “біль” є асоціацією слабкого рівня прояву для молодших респонденток (20-25 років), досить сильною для респонденток 26-30 і взагалі відсутня у згадках респонденток з категорії 31-35 років.

Детальніші зіставлення показали, що:

- відсутність асоціативних образів характерна лише 12.5% респонденток з категорії 26-30 років, натомість в категоріях 20-25 та 31-35 така відповідь взагалі не спостерігалася;

- для респонденток з категорії 20-25 років найбільш яскраво притаманні асоціації за фізіологічними ознаками (49.9%), що перегукується з їхніми відповідями на асоціативний ряд поняття “овуляція”. До цієї категорії увійшли асоціації: біль, погані дні, кров, дискомфорт.  На другому місці в цій категорії метафоричні асоціації (31.1%), куди увійшли такі образи як: тепло, відновлення, дощ, водоспад. І найменш притаманними цій віковій категорії респонденток виявилися метафоричні асоціації з прив’язкою до окремих ознак поняття “менструація” (18.6%) такі як: атлас, кетчуп та очищення;

- для респонденток з категорії 26-30 років найбільш яскраво притаманними виявилися також фізіологічні асоціації (52.9%), куди увійшли такі образи, як кров, біль та слабкість. На друге місце потрапили метафоричні асоціації (24.5%), куди зокрема увійшли такі образи як: очищення, гранат, феррарі та зима. Натомість на третьому (17.7%) опинилися метафоричні образи з прив’язкою до конкретних ознак менструації, куди увійшли асоціації з календарем, червоною фарбою та менструальною чашею;

- у респонденток з категорії 31-35 років асоціації фізіологічного характеру  (кров) набрали лише 10%; метафоричні асоціації з прив’язкою до конкретних ознак поняття менструації на кшталт склянки з червоною рідиною та прокладки - 20%; натомість на перше місце (50%) у них потрапили метафоричні асоціації: течія річки, потік, захід сонця, печера, троянда.

Аналіз відповідей на питання:

Аналізуючи ряд питань, що стосуються ставлення до лікаря, можемо зауважити певні особливості у їхній взаємодії. Респондентам було запропоновано питання щодо частоти відвідування гінеколога, де їм із запропонованих варіантів потрібно було обрати найбільш точний. На основі отриманих результатів ми можемо побачити, що найчастіше відвідування відбувається у респонденток віком 26-30 років. 52,9% респондентів відвідують гінеколога «раз у пів року», своєю чергою 35,3% вказують на відвідування «раз на рік» і тільки 11,8% за «наявністю скарг». Що стосовно респонденток молодшої вікової групи, то відвідування у 66,6% вказують, що звернення до лікаря відбувається тільки «за наявністю скарг». 20% респондентів притаманне звертаються до гінеколога «раз у рік», щодо решти досліджуваних, то 13,3% відвідують із частотою «раз у пів року». Найбільш неоднозначною відповіддю було саме у групі віком 31-35 років, оскільки 38,5% звертають «за наявністю скарг, натомість інша половина 30,8% відвідують лікаря «раз у пів року» та 23,1% «раз на рік».

Наступним критерієм є питання про довіру своєму лікареві. Аналіз відповідей дозволяє дійти висновку, про те що найбільший рівень довіра у віковій категорії 26-30 років (47,1%). Респондентам віковій категорії 20-25 та 31-35 років тільки 26,6% та 22,2% властивий високий рівень довіри. Натомість респондентам віком 31-35 років (55,6%) наявний високий рівень довіри. Щодо респондентів 20-25 років, то рівень довіри у них коливається, оскільки 33,3% притаманний середній рівень, 33,3% високий і тільки 26,6% респондентів мають дуже високий рівень довіри. (Враховуючи отриманні данні про відвідування лікаря (66,6% тільки за наявності скарг) саме у даній віковій категорії, можна припустити, що через ці показники й відбувається така неоднозначність у довірі.)

Аналіз особливостей «хорошого» лікаря дають нам змогу зрозуміти, що саме бажають побачити чи отримати від гінеколога наші респонденти. У всіх вікових категорія найбільш бажаним виявився досвід лікаря, оскільки 93,3% (віком 20-25 років), 88,2% (26-30 років) та 88,9% (31-35 років) обрали дану характеристику як обов’язковою при виборі лікаря. Критерій «лагідний та уважний» найбільше притаманний віковій групі 20-25 років (73,3%). А ось для 26-30 та 31-35 років властиві тільки 35,3% та 44,4% респондентів. Ще однією спільною ознакою у виборі є «користування доказовою медициною». Найбільш важливою ця характеристика є для вікової категорії 31-35 років (77,8%), своєю чергою менш важливою є для 47,1% респондентів вікової категорії 26-30 років. Найменш важливим показником є для вікової групи 20-25 років (26,6%).

Для молодшої вікової категорії найбільш важливими у виборі лікаря є стать та вік. Адже для 40% та 33,3% респондентів найголовніше, щоб гінеколог був саме тієї ж статі, що і сам респондент, та старший за віком. Щодо інших вікових категорій, то дані характеристики є не обов’язковими та навіть не важливими.