location_on phone_in_talk touch_app

Запис на прийом

Якщо зачаття не відбувається протягом року, обидва партнери повинні пройти обстеження.

Обстеження жінки включає:

  • обов'язкову оцінку стану її яєчників, матки та маткових труб
  • різні гормональні дослідження
  • аналізи на сечостатеві інфекції та венеричні захворювання

При виявленні чоловічого безпліддя основну роль грає спермограма. Фахівці оцінюють кількість, будову тіла і рухливість чоловічих статевих клітин. Якщо їхня кількість чи якість недостатні, призначаються додаткові дослідження для з’ясування причин, що негативно впливають на сперматогенез чоловіка.

При обстеженні бездітної подружньої пари є чітка мета - вияснити причину безпліддя, визначити тактику лікування, нічого не випустити з поля зору і не зробити нічого зайвого.

Бажання мати дитину - природне бажання. Кожна шоста пара має небажану затримку зачаття. Половина з них можуть надіятися на спонтанне (природне) зачаття після простих порад лікаря, або після не складного лікування. Інша частина вважаються безплідними (субфертильними) і потребують складнішого лікування, як наприклад, запліднення ін вітро чи інших методик допоміжних репродуктивних технологій. Значна частина цих пар мають первинне безпліддя. Подружні пари, які мають проблеми з зачаттям, не завжди мають абсолютне безпліддя (тобто таке, коли немає жодного шансу концепції). У більшості з них відносна субфертильність, коли зменшений шанс зачаття через один або більше чинників в організмі одного чи обох партнерів. Субфертильні пари мають тільки 4% шансу отримати спонтанну вагітність без лікування.

Шанс спонтанного зачаття 

Ймовірність концепції (зачаття) в першому місяці статевого життя становить 30%. Шанс зачаття поступово знижується до 5% на кінець першого року шлюбності. Кумулятивний рівень нормальної спонтанної концепції складає близько 75% за перші шість місяців, 90% після одного року, і біля 95% за два роки подружнього життя.

Субфертильністю називають невдачу спроб зачаття після одного року регулярного статевого життя без використання контрацептивів. Звичайно обстеження починається після року невдач зачаття, проте деякі пари повинні розпочинати обстеження швидше.

Вірогідність спонтанної концепції залежить від:

  • віку подружньої пари
  • наявності вагітності в анамнезі
  • тривалості безпліддя
  • тривалості часу статевих відносин подружжя в природних циклах
  • маси тіла 
  • наявності соматичної патології

Доведена велика залежність між віком жінок та безпліддям:

  • Редукція фертильності найбільше проявляється у жінок після 35 та на початку 40 років
  • Для жінок у віці 35-39 років шанс зачаття в природному циклі наполовину нижчий, ніж у жінок у віці 19-26 років
  • Природний кумулятивний рівень зачаття для жінок у віці 35-39 років знаходиться в межах 60 % на протязі одного року та близько 85 % на протязі двох років

Відмічено, що вік, зв’язаний зі зниженням природної концепції, також має аналогічне значення в результатах лікування з використанням допоміжних репродуктивних технологій. Недавно було доведено, що чоловічий фактор безплідного шлюбу також залежить від віку пацієнта. Генетичні дефекти в сперміях та ооцитах сприяють зниженню здатності репродуктивних клітин до запліднення та формування ембріонів високої якості і збільшуються з віком. З віком відмічається зниження жіночої фертильності через динамічне зменшення яйцеклітин в яєчниках - зниження репродуктивного потенціалу.

Чим довший термін проводить пара в очікуванні спонтанного зачаття, тим менший шанс на успіх. Якщо тривалість безпліддя менше трьох років, пара має у 1,7 разів більше шансів завагітніти, ніж пари, які мають тривалість безпліддя значно довшу. При безплідді невиясненого генезу тривалістю більше 3 років шанси на спонтанну концепцію очікуються в межах 1 - 3 % на кожен цикл.

Визначення безпліддя

Безпліддям називають невдачу спроб зачаття після одного року регулярного статевого життя без використання контрацептивів. Безпліддя може бути первинним або вторинним:

  • Первинне безпліддя - якщо подружня пара не мала раніше жодної вагітності
  • Вторинне безпліддя - якщо подружня пара мала хоч би одну вагітність, незалежно, як вона закінчилася (роди, аборт, позаматкова вагітність)

Соціальні зміни означають, що більшість пар відкладають створення сім”ї, поки жінки не досягають віку 35 і більше років, що істотно зменшує вірогідність зачаття у таких жінок. Коли причину безпліддя не вдається вияснити, частіше це вторинне, ніж первинне безпліддя. Переривання (особливо першої) вагітності часто приводить до безпліддя.

Головні причини безпліддя

Основна мета при обстеженні подружньої пари - вияснити причину безпліддя, визначити тактику лікування - нічого не пропустити і не зробити нічого зайвого.

Можна виділити кілька головних причин безпліддя:

  • овуляторні дисфункції, ендокринний фактор;
  • трубний фактор;
  • ендометріоз і фіброїди;
  • чоловічий фактор (порушення сперматогенезу та обструкція);
  • безпліддя невиясненого генезу.

Частота цих факторів та їх поєднання варіюється в різних публікаціях і в різних популяціях. Наприклад, трубний фактор більш поширений серед пацієнток з вторинним безпліддям та у тих, хто переніс сексуально-трансмісивні інфекції. Посібник ВООЗ по стандартизованому обстеженню і діагностиці безплідних подружніх пар (1997) визначає такі причини безпліддя:

Причини безпліддя у чоловіків:

  1. Сексуальні і еякуляторні порушення
  2. Імунологічний чинник
  3. Відсутність видимої причини безпліддя
  4. Ізольована патологія насіннєвої плазми
  5. Ятрогенний чинник
  6. Системні захворювання
  7. Уроджені аномалії
  8. Набуте ураження яєчок
  9. Варикоцеле
  10. Інфекція додаткових статевих залоз
  11. Ендокринний чинник
  12. Ідіопатична олігозооспермія
  13. Ідіопатична астенозооспермія
  14. Ідіопатична тератозооспермія
  15. Обструктивна азооспермія
  16. Ідіопатична азооспермія

Причини безпліддя у жінок (діагностичні категорії):

  1. Сексуальні порушення
  2. Гиперпролактинемія
  3. Органічне ураження гіпоталамо-гіпофізарної області
  4. Аменорея з високим рівнем ФСГ
  5. Аменорея з достатньою концентрацією ендогенних естрогенів
  6. Аменорея з низькою концентрацією ендогенних естрогенів
  7. Олігоменорея
  8. Нерегулярний менструальний цикл і овуляція
  9. Ановуляція з регулярними менструально-подібними кровотечами
  10. Уроджені аномалії
  11. Двостороння оклюзія маткових труб
  12. Злуковий процес в малому тазу
  13. Ендометріоз
  14. Набута патологія матки або цервікального каналу
  15. Набута патологія маткових труб
  16. Набута патологія яєчників
  17. Генітальний туберкульоз
  18. Ятрогенний чинник
  19. Системні захворювання

Будь ласка, звертайтесь:

Лікарі, які ведуть прийом і до яких можна звернутися