location_on phone_in_talk touch_app

Запис на прийом

У кожної п'ятої жінки репродуктивного віку має місце патологія шийки матки (ШМ).

Шийка матки являє собою гладком'язовий орган, утворений сполучною тканиною, м'язовими та еластичними волокнами. Зовнішній отвір каналу, який відкривається в піхву, називається зовнішнім вічком. Вагінальна частина шийки матки (екзоцервікс) являє собою щільну волокнисту сполучну тканину (строму), яка вистелена багатошаровим плоским епітелієм (БПЕ). Він складається з 4 шарів клітин:

  • базальний
  • парабазальний
  • проміжний
  • поверхневий

Цервікальний канал вистелений одношаровим циліндричним епітелієм (ЦЕ), який на базальній мембрані, з високими циліндричними клітинами, базально розташованими ядрами і великим числом вакуоль, пов'язаних з продукцією слизу.

З'єднання циліндричного епітелію і багатошарового плоского епітелію називається зоною переходу циліндричного і багатошарового плоского епітелію. У жінок репродуктивного віку стик цих двох видів епітелію знаходиться в ділянці зовнішнього вічка, у молодих жінок (підлітків) він може розташовуватися цервіксі, у літніх жінок - всередині цервікального каналу. Метапластичний епітелій гістологічно являє собою не повністю диференційований плоский епітелій різного ступеня зрілості.

Роль вірусу папіломи людини у виникненні патології шийки матки 

Вірус папіломи людини (ВПЛ) інфікує виключно базальні клітини епітелію вагінальної частини шийки матки і не може проникати у зрілу клітину багатошарового плоского епітелію. ДНК вірусу потрапляє у клітину оболонки і входить у клітинне ядро. Перебуваючи в базальному шарі у невеликій кількості , ДНК вірусу не виявляється (латентний період), у подальшому експресії вірусу розвивається субклінічна, а потім клінічна стадія захворювання. Характерний цитопатичний ефект ВПЛ – койлоцитоз - виникає в поверхневих шарах епітелію, при цьому ядро приймає неправильну форму і стає гіперхромним через скупчення в ньому віріонів. 

Згідно даних різноманітних міжнародних досліджень, найбільш поширеними причинами розвитку передраку і раку шийки матки, вважається інфікування папіломовірусною інфекцією (ПВІ) та вірусом простого герпесу (ВПГ). У 70% випадків причиною раку шийки матки є ВПЛ.

ВПЛ - вірус папіломи людини (ВПЛ, HPV – Human papiloma virus) - ДНК-вмісний вірус. Більшість відомих типів ВПЛ спричинюють захворювання, що мають безсимптомний перебіг, проте деякі з них зумовлюють часті утворення папілом, кератозів, бородавок, а також розвиток злоякісних новоутворень.

Вірус папіломи людини (ВПЛ) відноситься до захворювань, що передається статевим шляхом, хоча інфікування можливе і при статевих контактах без проникнення (відомо, що передача вірусу відбувається і при простому зіткненні статевих органів). Вірус папіломи людини, на сьогоднішній день, вважається одним із найнебезпечніших вірусів по відношенню до можливості розвитку передракових та ракових уражень геніталій як у жінок, так і чоловіків. Відомо близько 120 генотипів ВПЛ, близько 40 типів з яких можуть інфікувати статевий тракт, а 15 є онкогенними.

Виділяють такі типи вірусу папіломи людини (залежно від ризику розвитку онко-патології шийки матки):

  • ВПЛ високого онкогенного ступеня ризику – 16, 18 типи (16 – викликає плоскоклітинний рак шийки матки, а 18-й - аденокарциному);
  • ВПЛ середнього онкогенного ступеня ризику – 31, 33, 35, 45, 52, 53, 56-й типи;
  • ВПЛ низького ступеня ризику – типи 6, 11, 40, 42, 43, 44.

Інкубаційний період (проміжок часу між моментом інфікування і появою перших симптомів інфекційного захворювання) становить від 3 тижнів до 8 місяців.

Розвиток раку шийки матки після інфікування ВПЛ, зазвичай відбувається впродовж 10-20 років (за умови посиленого імунного захисту організму людини). Проте, якщо імунний захист знижений та інфікування відбулося високоонкогенними штамами ( ВПЛ -16 і 18) стадія раку може досягти навіть за 1-2 роки. При виявленні у пацієнток вірусу папіломи людини, дуже часто можна спостерігати зміни шийки матки, які характерні для передракових станів шийки матки таких як дисплазія шийки матки (від моменту інфікування минуло від 3 міс до 1-2 років). ВПЛ низького ступеня ризику – особливо 6-го і 11-го типів, можуть призводити до утворення гострих кондилом (відрізняються високою контагіозністю і негативно впливають на статеве життя) і розвитку респіраторного папіломатозу (захворювання, при якому пухлини утворюються в дихальних шляхах, що ведуть від носа і порожнини рота в легені). 

Деякі типи ВПЛ не становлять небезпеки для здоров'я і навіть можуть зникнути із організму людини за кілька місяців без будь якого лікування. Проте варто пам’ятати, що ВПЛ високого онкогенного ризику можуть набувати хронічного характеру і згодом призвести до розвитку раку шийки матки.

На сьогодні доведено, що вірус папіломи людини може залишатися латентним протягом декількох років, що лиш підвищує ризик розвитку раку шийки матки у середньому у 300 разів (за персистенції штамів високого канцерогенного ризику). Варто зазначити, що наявність в організмі одночасно вірусу папіломи людини та супутніх інфекційних захворювань, що передаються статевим шляхом, таких як генітальний герпес, хламідіоз, гонорея, мікоплазмоз та ВІЛ-інфікування - збільшує ризик малігнізації (перетворення клітин нормальної тканини на клітини злоякісної пухлини).

За допомогою яких обстежень можна запідозрити наявність ВПЛ?

  • гінекологічний огляд (обов'язковий профілактичний гінекологічний огляд жінок, віком від 18 або з початком статевого життя) до 60 років, не рідше одного разу на рік та цитологічний скринінг на РШМ (не рідше одного разу на 3 роки)
  • проста і розширена кольпоскопія (огляд шийки матки за допомогою кольпоскопа);
  • дослідження мазків за методом Папаніколау, цитологія, рідинна цитологія;
  • гістологічне дослідження біоптату;
  • полімеразно ланцюгова реакція на наявність ВПЛ;
  • визначення онкобілка Е7 в цервікальному матеріалі.

Дуже важливим є той факт, що після проведення скринінгу на вірус папіломи людини і в разі отримання позитивного результату (виявлення ВПЛ, або ж наявність патологічних змін спровокованих ВПЛ) необхідно обов’язково пролікуватись, оскільки без належних лікувальних заходів після виявлення даного онкогенного вірусу, проведення скринінгу було б недоцільним.

Як застерегтися від ВПЛ?

Одним з найефективніших методів боротьби з ВПЛ у всьому світі є вакцинація.

Отож, профілактика РШМ полягає у вакцинації дівчаток-підлітків до початку статевого життя (рекомендований вік від 10 до 14 років).

До речі, у деяких країнах почали вакцинувати і хлопчиків, так як вакцинація запобігає розвитку раку статевих органів не тільки у жінок, але і у чоловіків.

Які існують типи вакцин проти ВПЛ?

  • Чотирьохвалентна вакцина (Гардасил) проти: ВПЛ-6, ВПЛ-11, ВПЛ-16, ВПЛ-18 типів;
  • Двовалентна вакцина (Церварикс) проти: ВПЛ-16, ВПЛ-18 типів;
  • Дев’ятивалентна вакцина проти: ВПЛ-6, ВПЛ-11, ВПЛ-16, ВПЛ-18, ВПЛ-31, ВПЛ-33, ВПЛ-45, ВПЛ-52, ВПЛ-58 типів.

Що входить в склад вакцини і який її механізм дії?

Вакцина складається із структурних очищених від вірусної ДНК білків L1 (білок капсиду ВПЛ). Ці білки отриманні генно-інженерним способом, формують специфічні довготривалі циркулюючі антитіла в організмі людини проти ВПЛ.

Чи є протипокази до вакцинації?

  • Вік до 10 років;
  • Важкі системні та інфекційні захворювання;
  • Загострення хронічних захворювань;
  • Гіперчутливість до компонентів вакцини;
  • Вагітність;
  • Рак шийки матки, CIN-II, CIN-III;
  • Порушення в згортальній системі крові;
  • Фебрильні стани.

Лікування ВПЛ

В даний час не існує етіологічного системного противірусного лікування ВПЛ. Тому лікування необхідно спрямувати не проти носійства ВПЛ, а на ліквідацію клінічних її проявів. Тому лікувальні заходи проти ВПЛ повинні включати в себе:

  • деструкцію папіломатозних осередків (є різні методи деструкції, видалення папіломатозних осередків): за допомогою спеціальних хімічних препаратів, фізичних методів (діатермокоагуляція, радіохірургічна деструкція), хірургічні методи (хірургічне висічення, діатермоексцизія). Для жінок, які не народжували, або для тих що планують вагітність, перевагу слід віддати більш щадним методам, в залежності від клінічної ситуації, із застосуванням індивідуального підходу;
  • імуномоделюючу терапію (противірусна та протимікробна дії, активація зниженого імунітету, протипухлинна та радіопротекторна дія, препарати , що здатні стимулювати вироблення ендогенних інтерферонів);
  • загальнозміцнюючу терапію (вітамінотерапія, нормалізація обміну речовин, седативні препарати).

Отже, потрібно пам’ятати: своєчасне виявлення та адекватне лікування станів спричинених ВПЛ, дозволяє попередити виникнення передракових станів і раку шийки матки. А ще - відсутність симптомів захворювання шийки матки не виключає наявності ВПЛ та його прогресування в організмі людини із кожним днем її життя. 

Кольпоскопічна класифікація патології шийки матки

Класифікація кольпоскопічних термінів, запропонована Міжнародною Федерацією кольпоскопії та патології шийки матки (International Federation of Cervical Pathology and ucoscopy, IFCPC), була схвалена в ході 14-го Всесвітнього Конгресу цієї організації в Ріо-де-Жанейро (перегляд раніше запропонованої класифікації 2002 року). 

Міжнародна класифікація кольпоскопічних термінів щодо шийки матки (Ріо-де-Жанейро, IFCPC, 2011)

Загальні положенняАдекватна/неадекватна картина (із зазначенням причини, наприклад об'єктивна оцінка цервікса утруднена через запалення, кровотечі, рубцеві зміни і т.д.). 
Межа між багатошаровим плоским і циліндричним епітелієм: візуалізується повністю; частково; не візуалізується.
Зона трансформації: тип 1, 2, 3.
Нормальні кольпоскопічні картиниБагатошаровий плоский епітелій: зрілий, атрофічний.
Циліндричний епітелій: ектопія.
Метапластичний епітелій: наботові кісти, відкриті залози (крипти). Децидуоз (при вагітності).
Аномальні кольпоскопічні картиниЗагальні принципи

Локалізація ураження в межах або поза межами зони трансформації, відповідність за циферблатом.

Розміри зони ураження у відсотковому відношенні до цервікса.


Ступінь І (слабко виражене ураження)Тонкий оцетобілий епітелій з нерівними нечіткими краями.Ніжна мозаїка. 
Ніжна пунктація.

Ступінь II (виражене ураження)Щільний оцтово-білий епітелій з чіткими контурами.
Швидке побіління.
Оцтово-білий ободок навколо залоз (крипт).
Груба мозаїка.
Груба пунктація. 
Всередині ураження межі більш щільного оцтово-білого ураження. 
Ознаки горбистості.

Неспецифічні ознаки

Лейкоплакія (кератоз, гіперкератоз).

Ерозія.

Фарбування розчином Люголя (проба Шиллера): позитивне/йоднегативне.


Підозра на інвазіюАтипові судини.
Додаткові ознаки: ламкість судин, нерівна поверхня, екзофітне ураження, ділянки некрозу, виразка, пухлинні утворення.
Інші кольпоскопічні картиниВроджена зона трансформації.
Кондиломи.
Наслідки раніше проведеного лікування.
Стеноз:
• вроджені аномалії;
• запалення.
Поліпи.
Ендометріоз.

Гістологічна класифікація дисплазій шийки матки (TBS-2014):

  • CIN-I - слабка дисплазія;
  • CIN-II - помірна дисплазія;
  • CIN-III - тяжка дисплазія.

Плоскоклітинні інтраепітеліальні ураження об'єднують дисплазії та преінвазивний рак шийки матки.

Цитологічні системи Папаніколау 

Цитологічна класифікація шийкових мазків за Папаніколау (Pap test):

  • 1-й клас - атипові клітини відсутні, нормальна цитологічна картина;
  • 2-й клас - зміна клітинних елементів, зумовлена запальним процесом у піхві або шийці матки; 
  • 3-й клас - є поодинокі клітини зі зміненими співвідношеннями ядра і цитоплазм;
  • 4-й клас - виявляються окремі клітини з ознаками злоякісності (збільшення ядер і цитоплазми, атипія клітин);
  • 5-й клас - у мазку є численні атипові клітини.

Bethesda System (2014)

З метою єдиного розуміння передракових процесів шийки матки між цитологами в Національному інституті раку (США) була розроблена і запропонована їх класифікація, що отримала назву Bethesda system 

  • ASC-US (atipical squamous cells of undetermined significance) - атипові клітини епітелію неясного значення;
  • ASC-H (atypical squamous cells can not exclude HSIL) - атипові клітини плоского епітелію, які не дозволяють виключити HSIL;
  • LSIL (Low-grade Squamous Intraepithelial Lesion) - ураження епітелію легкого або CIN-I;
  • НSIL (High-grade Squamous Intraepithelial Lesion) - ураження епітелію важкого ступеня; поняття об'єднує дисплазію помірного ступеня, дисплазію тяжкого ступеня і внутрішньоепітеліальний рак (CIN-II і CIN-III відповідно).

Кольпоскопія — це огляд піхви та шийки матки під збільшенням. Кольпоскоп представляє собою спеціальний бінокулярний мікроскоп на пересувній стійці. Оптична система прибору має додаткові світлофільтри для більш чіткої оцінки стану слизової шийки матки. ⠀ ⠀ ⠀

Кольпоскопія проводиться щорічно всім жінкам. Вона необхідна для виявлення підозрілих ділянок на поверхні шийки матки, які можуть бути дисплазією або раком шийки матки.

Також під час кольпоскопії виявляють:

  • кондиломи
  • ерозії
  • ектопію циліндричного епітелію
  • атрофії
  • поліпи
  • ендометріозні осередки та інше

Кольпоскопію бажано робити в перші декілька днів після закінчення менструації. В особливій підготовці до процедури немає потреби. ⠀⠀

Але протягом 24 годин перед кольпоскопією необхідно утриматися від статевого життя і не використовувати вагінальні креми, свічки і т.п. ⠀⠀

Кожна жінка, яка турбується про своє здоров’я, повинна щорічно відвідувати лікаря-гінеколога для профілактичного огляду з проведенням кольпоскопії та ПАП-тесту (мазок на онкоцитологію). Рак шийки матки входить в п’ятірку найбільш розповсюджених онкологічних захворювань у жінок. ⠀⠀

Захистіть себе від небезпечних захворювань, запишіться на комплексну консультацію лікаря-гінеколога!

Будь ласка, звертайтесь:

Лікарі, які ведуть прийом і до яких можна звернутися